by 
Китай повідомив, що успішно посадив свій зонд на зворотному боці Місяця. Це сталося вперше в історії людства.
Непілотований зонд місії “Чан’е-5” (Chang’e-5) сів на поверхню басейна Південний полюс-Ейткен.
На борту апарата є інструменти для дослідження геології незвіданої місцевості. Зонд також проведе біологічні експерименти.
Посадку вважають видатним досягненням у галузі дослідження Місяця.
В останні роки з Землі відправили кілька місій на місяць, але зазвичай вони не сідали на поверхню. Останню наразі висадку людини на Місяць здійснив екіпаж “Аполлона-17” у 1972 році.
Зонд “Чан’е-5” вже надіслав свої перші фотографії поверхні зворотного боку Місяця, які оприлюднили державні китайські ЗМІ.
Космічні апарати раніше робили фото зворотного боку Місяця, але жоден зонд ще не сідав на цьому боці.
Встановлення прямого зв’язку із зондом неможливе, тож щоб надіслати інформацію він відправляє це на супутник, а той вже скеровує дані на Землю.
Чому ця посадка на Місяць важлива?
Попередні посадки здійснювалися на видимий бік Місяця. Ще жоден апарат не сідав на недосліджений зворотний бік супутника Землі.
Китай вперше спробував здійснити те, що не робили інші космічні держави, каже астроном Є Цюаньчжи.
Зонд “Чан’е-5” запустили 7 грудня. Він вийшов на орбіту місяця 12 грудня.
Апарат має дослідити кратер Карман, розташований в межах найстарішого і найбільшого об’єкта Місяця – басейна Південний полюс-Ейткен.
Це найбільший, найглибший і найстаріший басейн на Місяці: його діаметр становить 2500 км, а глибина – 13 км.
Дослідники вважають, що він утворився від зіткнення Місяця з гігантським астероїдом мільярди років тому.
Потужне зіткнення, що утворило басейн Південний полюс-Ейткен, могло пробити місячну кору до шару мантії. Місія Чан’е-4 допоможе з’ясувати, чи так це насправді і пролити світло на історію нашого єдиного природного супутника.
Що ще зможе дізнатися наука завдяки цій місії?
Зонд і місяцехід обладнані кількома камерами, радаром для сканування місячної поверхні та спектрометром.
Науковці вважають, що зворотний бік Місяця може бути чудовим місцем для радіоастрономії, оскільки захищений від радіошуму з Землі. Цю ідею спробує перевірити спектрометр.
Зонд везе із собою контейнер вагою в 3 кг, що містить картоплю та насіння різушки Таля, а також яйця шовкопряда для проведення біологічного експерименту.
Його розробкою займалися 28 китайських університетів.
Ця місія є частиною великої програми Китаю з дослідження Місяця. Перша і друга збирали дані з орбіти, а третя і четверта мали діяти на поверхні супутника.
Завданням місій “Чан’е-5” та “Чан’е-6” – повернення назад для доставки зразків місячного ґрунту в лабораторії на Землі.
Чи мета місії виключно наукова?
Ні. Посадка на зворотний бік Місяця є визначним кроком у намірах Китаю стати провідною державою у галузі космічних досліджень, поруч із США та Росією.
Кореспондент ВВС в Китаї Джон Садворт розповідає, що китайські ЗМІ дуже мало повідомляли про цю спробу, поки не з’явилося офіційне повідомлення про успішну посадку.
Втім, Фред Ватсон, головний астроном Австралії, каже, що таку таємничість можна пояснити обережністю – так само поводився Радянський Союз на початку конкуренції з НАСА.
Китай досить пізно почав дослідження космосу. Країна відправила свого першого астронавта на орбіту лише у 2003 році, ставши третьою країною після СРСР та США, яка це зробила.
У НАСА заявили, що посадка на зворотний бік Місяця – “перша в історії людства і видатне досягнення”.
Що таке зворотний бік Місяця?
Завдяки явищу, що має назву “синхронне обертання”, з Землі ми можемо бачити лише один бік Місяця.
Це відбувається, тому що час, який потрібен Місяцю для обертання навколо своєї осі, дорівнює часу одного обертання навколо Землі.
Хоча зворотний бік Місяця часто називають “темним”, він, так само як і інший бік, також підсвічується Сонцем.
Втім, цей бік Місяця дуже відрізняється на вигляд від того, який нам видно. Кора на зворотному боці більш товста і на ньому більше кратерів.
Проблема полягає в тому, що зонд на зворотному боці Місяця не має в полі зору Землю і не може встановити із нею прямого зв’язку.
Дані він відправлятиме через супутник “Цюецяо” (Queqiao), який Китай запустив у травні цього року.
