Після відкриття бактерії-збудника туберкульозу навіть у 1882 році ця хвороба залишалася серйозною проблемою: смертність від нього сягала 25% у перші 5 років після зараження. У 1943 році група американських вчених відкрила антибіотик стрептоміцин, високоефективний саме для нейтралізації збудника туберкульозу. Завдяки його широкому використанню, починаючи з 1946 року, смертність від туберкульозу знизилася майже на 90%, що разом з протиепідемічними заходами дозволило за наступне десятиріччя ліквідувати епідемію туберкульозу у розвинутих країнах світу. Групу дослідників очолював емігрант з України Зельман Ваксман (1888-1973), що народився у с. Нова Прилука (Вінницька область). За винахід стрептоміцину у 1952 Зельман Ваксман був удостоєний Нобелівської премії з фізіології або медицини.
Наталія Закашанська